12 апреля 2005 г.
Заповіт старого Голови

Як піду, то пам'ятайте
Мене мої милі,
Серед ринку страхового,
На Вкраїні милій,

Щоб в Комісії фінпослуг,
в кожній паперовій кучі
Мали змогу ви почути,
Голос мій співучий.

Як віднесу з Держфінпослуг
До Мінюсту
Останню постанову... отоді я
І столи, і крісла -
Все покину і полину
Без усякого торгу
Молитися... а до того
Я не знаю за собою ніякого боргу.

На закони наплюйте та вставайте,
Страхові угоди розривайте
Жодної копійки страхувальникам
поганим не давайте.

А мене в сім'ї великій,
В сім'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.

17 марта 2005 г.
Може досить знущатися над страховими брокерами ?!

Відкритий лист
Голові Державної комісії
з регулювання ринків фінансових
послуг України

СУСЛОВУ В.І.

Шановний Голово Комісії!

До вас звертається страховий брокер підприємець Дарков Василь Миколайович, який з 15.03.2005 року став безробітним, тому що державний орган, яким Ви керуєте, своїми непрофесійними діями позбавив мене можливості здійснювати мою професійну діяльність. Може, Вам невідомі подробиці цієї трагедії, то їх в деталях знають Ваші підлеглі, які займаються реєстрацією страхових брокерів і видачею їм свідоцтв.
Нагадаю, що коли Ви очолили Комісію у 2003 році, я написав Вам листа, в якому привернув Вашу увагу до гострих проблем ринку, які не вирішуються роками. Тоді ж я висловив сумнів, що вони будуть вирішені новоствореною Комісією. Сьогодні вже 2005 рік і я маю усі підстави стверджувати, що мій прогноз виявився точним.
Ви запитаєте, чому? Відповідаю:
По-перше, замість створення регуляторно-наглядового органу ринку фінансових послуг України ми, учасники ринків фінансових послуг, отримали ще один контрольний орган;

По-друге, ми сподівалися, що на початку третього тисячоліття Комісія буде створюватися як професійна команда фахівців-однодумців з сучасним менеджментом, але замість цього отримали ще одну бюрократичну структуру з "совковими" формами управління і з великою плинністю кадрів;

По-третє, замість того, щоб підтримати розвиток страхового брокерства, як учасників страхового ринку, що захищають інтереси споживачів страхових послуг, Комісія, робить все, щоб вони перестали існувати на ринку взагалі.

По-четверте, замість розробки дійсно прогресивної Концепції розвитку страхового ринку на наступні п'ять років, Комісія, на підставі Програми розвитку держави президента Кучми, внесла свою частку у створення ще одного "совкового" документа, який нагадує постанову ЦК Компартії України про розвиток народного господарства на наступну п'ятирічку.
А тепер про головне:

• як фахівець страхової справи, який працював на страховому ринку з 1992 року до 14.03.2005,
• як платник податків, на кошти якого працює Ваш орган і Ви особисто,
• як громадянин України, який стояв на Майдані для того, щоб в нашій країні жити стало краще,
• як страховий брокер, підприємець, якому не байдуже, що буде з страховим ринком України в майбутньому,

16 марта 2005 г.
Аналіз проекту Концепції розвитку страхового ринку України до 2010 року

Чи має бути прийнята Концепція розвитку страхового ринку України до 2010 року? Так, це було б зрозуміло. Але повинна вона бути такою як пропонує цей проект? На мій погляд, ні. Чому так? Спробую дати свої пояснення.
По-перше, Концепція як проект розпорядження Кабінету Міністрів України Про схвалення Концепції розвитку страхового ринку України до 2010 року" розроблено Держфінпослуг, Групою супроводження Ради та погоджено розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 грудня 2004 року 3200, тобто вона була розроблена та погоджена до прийняття Верховною Радою України Програми діяльності нового Уряду України. Концепція визначає основну мету, завдання і напрямки розвитку відповідно до головних стратегічних цілей країни, які були визначені Указами президента Л. Кучми, а ні Програмою розвитку країни Президента В. Ющенко, яку підтримав український народ.
По-друге, цей документ більш нагадує партійні програми часів радянської влади (удосконалити, впровадити, формувати, підвищити, розробити, забезпечити, запровадити ...), а не сучасний концептуальний документ, який є продуктом роботи професійної аналітичної групи.
По-третє, що до страхового і перестрахового посередництва у Концепції.
В загальних положеннях автори цього проекту не згадують про посередництво, а ні в позитивних показниках розвитку страхового ринку, а ні в негативних чинниках, які стримують розвиток ринку страхових послуг. Тобто з страховим і перестраховим посередництвом в Україні ні як...
Розділ 2 "Сучасний стан страхового ринку, аналіз розвитку" нагадує, що страхові і перестрахові брокери, а також страхові агенти є учасниками страхового ринку. Це добре, бо це вперше, тому, що жоден нормативно-правовий акт цього не встановлює. Далі проект констатує факт недосконалого нормативно-правового регулювання діяльності страхових посередників. Тобто воно залишається недосконалим вже більш як десять років. Питання, що робив державний регулятор на протязі цього терміну? І передостанній абзац ... "Проблемою залишається доступ на національний страховий ринок філій іноземних страховиків-нерезидентів" (а що, може бути "іноземні страховики-резиденти"?). Проблема доступу на національний страховий ринок страховиків-нерезидентів залишається для кого? Проектанти з'ясовують, що у т.ч. і для національних страхових посередників, яких цей допуск придушить. Як національний страховий посередник, з семирічним досвідом роботи, не згоден з цим, бо не допуск страховиків іноземців мене придушить, а придушить мене проблема пошуку на національному ринку якісних страхових послуг для свого клієнта (страхувальника), якому все одно, буде це національний чи іноземний страховик. Виходячи з такого пояснення ми всі повинні купувати і їздити на вітчизняних автомобілях, а не на іноземних.
Розділ 3 "Мета, принципи та основні напрямки розвитку страхового ринку" встановлює що одним з основних напрямків розвитку страхового ринку є: "забезпечення (див. "По-друге") розвитку (добре, що не "розвідку") страхового посередництва". Добре побачити далі у Концепції, хто і як буде це робити.
Розділ 4 "Державна політика щодо розвитку страхового ринку", встановлює що це буде робити Держава шляхом "удосконалення (див. "По-друге") нормативно-правової бази регулювання і нагляду..., за таким напрямком як - формування (див. "По-друге") сприятливих умов для розвитку страхового посередництва;". Що мали автори проекту під "сприятливими умовами для розвитку"? Може далі буде...
Розділ 5 "Основні заходи по реалізації Концепції розвитку страхового ринку на період до 2010 року" визначає, що з метою реалізації Концепції (тобто формування сприятливих умов для розвитку страхового посередництва) необхідно:
ввести електронну звітність, використання якої надасть можливість державному регулятору ринків фінансових послуг (Держфінпослуг) оперативно отримувати достовірну інформацію та приймати відповідні рішення;
розробити (див. "По-друге") нормативно-правові акти, спрямовані на розвиток страхового посередництва, здатного забезпечити альтернативне вирішення спорів на ринку страхових послуг (а як же з розвитком страхового посередництва, не здатного забезпечити альтернативне вирішення спорів на ринку страхових послуг?);
підвищити (див. "По-друге") вимоги до фінансової надійності страхових брокерів (це дуже сприятливі вимоги для розвитку);
забезпечити (див. "По-друге") удосконалення аналізу статистичної інформації з страхування і звітності страхових посередників (це теж дуже сприятливі вимоги для розвитку);
удосконалити (див. "По-друге") нормативне-правове забезпечення діяльності страхових агентів та запровадити їх реєстрацію (вважаю що це добре, давно б так);
впровадити (див. "По-друге") вимоги щодо оприлюднення інформації стосовно діяльності страхових посередників у електронних і друкованих засобах інформації;
встановити порядок оприлюднення інформації про результати діяльності страхових посередників, а також інформації про їх фінансовий стан;
встановити кваліфікаційні вимоги до керівників і працівників страхових посередників.
Це все. Більше про сприятливі вимоги проект Концепції не повідомляє. Скажу так: якщо це сприятливі вимоги для розвитку страхового і перестрахового посередництва в Україні, то ще не менш як десять років ні чого не буде зроблено для його розвитку.

І останнє. Насамкінець в проекті повідомляється, що План виконання заходів спрямованих на реалізацію Концепції розробляється та затверджується Держфінпослуг за участю органів виконавчої влади та об'єднань страховиків. Маю запитання до авторів проекту, а що об'єднання інших учасників будуть спостерігачами процесу впровадження, удосконалення, формування, підвищення, забезпечення, запровадження ?... Хотілося б все-таки сподіватися, що про нас , страхових брокерів, не забудуть!

15 марта 2005 г.
Приймите мои поздравления, приехали ...

Поздравляю своих коллег 12 страховых брокеров, которые первые в Украине получили свидетельства о внесении в государственный реестр страховых брокеров 14.03.2000 года с 5 летним юбилеем нашей деятельности на отечественном страховом рынке.
Правда наши поздравления не сравнимы с тем подарком, который нам предоставил Держфинпослуг, с сегодняшнего дня мы с вами больше не сможем осуществлять свою посредническую деятельность в страховании, которая к тому же является исключительным видом деятельности, т.е. ни какую другую деятельность тоже мы осуществлять не можем. Причина банальна, наши свидетельства с сегодняшнего дня 15.03.2005 г. не действительны, а новые Держфинпослуг забыла выдать.
После принятия Распоряжения от 28 мая 2004 года N 736, которое установила, что страховые брокеры, зарегистрированные до принятия этого распоряжения должны до 1 ноября 2004 г. подать заявления для внесения информации о них в Государственный реестр страховых и перестраховых брокеров, а Держфинпослуг должен был в установленный срок переоформить нам старые срочные на новые бессрочные свидетельства о внесении в государственный реестр страховых и перестраховых брокеров.
Заявления мы подали, а свидетельства от Держфигпослуг не получили, хотя бывший Директор Департамента страхового надзора г-н Парнюк еще в августе 2004 года, на круглом столе, посвященном этому вопросу, обещал их нам выдать, как только их напечатают. Наверно печатный станок испортился или печатает что-то другое.
Ну, что ж спасибо за подарок, в долгу не останемся...

21 января 2005 г.
Интервью журналу Страхова справа

1. Хто привів Вас у страхування?
Є така добра людина Іванюк Іван Сергійович, якого я знав коли він був викладачем на курсах перепідготовки офіцерів запасу і який після закінчення мого навчання запропонував мені у 1992 році попрацювати у страховій компанії, на що я дав згоду, про яку не жалкую і досі.
2. Чи відіграла ваша професійна діяльність роль у тому, що Ваша родина пішла по ваших стопах?
Скоріше я пішов по стопам своєї родини. До того коли я дав згоду на пропозицію працювати у страхуванні моя мати вже пропрацювала в Держстраху 10 років, жінка в Держстраху та в Оранті - 5 років. Але якщо питання стосується мого молодшого сина, то це був його особистий незалежний вибір, який я підтримав.
3. Як працюється нині вітчизняному страховому/перестраховому брокеру?
Гарно вже то, що працюється, бо останній час дії регулятора довели до тогу, що вперше за чотири роки офіційного існування страхового і перестрахового брокерства в Україні кількість їх почала скорочуватися, а не зростати. Моя думка, що перспектива розвитку страхового та перестрахового посередництва в Україні є не погані за умови розвитку усього реального ринку страхування в Україні. Настав час, щоб у тих хто по справжньому працює у цій галузі, з'явився би свій Майдан, якій змусив переглянути відношення держави до страхування, а нас до цієї дуже важливої справи у житті українського суспільства.
4. Чи застраховане Ваше життя? Інші ризики?
a. Ні, життя не застраховане, але шукаю гарні пропозиції.
b. Інші ризики такі, як нещасний випадок, майно, відповідальність застраховане.
5. Чи є у Вас хобі? Чи вдається його поєднувати з роботою? Чи вистачає на це вільного часу?
У мене хобі і робота співпадають (напив жарт).
Футзал, риболовля, сауна, туризм. Часу не вистачає, але без цього життя менш цікаве.

6. Що приносить удачу страховому брокеру?
Професійність, яка складається зі знання справи та вміння здійснювати це в своїй діяльності. І може саме важливіше, бути закоханим в те що ти робиш.

7. Ви щаслива людина! В Ялті ви виграли приз на конференції, зараз - подорож. Ви вірите у збіг обставин чи це доля, чи розрахунок?
Так щаслива, мама казала що я народився у рубачці та й ще з зубом. Минулий рік був дуже вдалий, після того я повернувся з Єгипту, жінка запропонувала ще зіграти у "Лото забава" і що б ви думали теж виграв, але не багато. Чи це збіг обставин чи це доля, чи розрахунок не знаю, але як фаталіст вважаю це доля.

8. Чи забобонні Ви? Чи надаєте Ви значення амулетам, талісманам, оберегам, і чи присутні вони у Вашому житті? Що брали з собою у подорож?
Так, це є у моєму житті. З собою до Єгипту взяв крім плавок та фотоапарату пляшечку горілки з перцем, шмат сала та буханку чорного хлібу. Коли загорав під пальмою, це мені нагадувало рідну неньку Україну. Якщо без жарту, як колишній десантник все моє майно у подорожі укладається у невеличку дорожню торбу. Хто бачив передачу помітив, що часу на збори у мене було не багато.

9. Якому відпочинку віддаєте перевагу? Чи є улюблені місця для відпочинку? Відпочинок на природі, в лісі, на ставку. Також з друзями у сауні.

10. Чи співпав Ваш виграш з бажанням?

Не було би бажання, не було би виграшу.

11. Ваші враження від поїздки? Чи задоволені рівнем послуг туристичних і страхових?
Вже давно мріяв побачити своїми очима де народилося найдревніша цивілізація людства і те що залишилося від неї. Вражає. Рівень туристичних послуг мене не розчарував, тобто я залишився задоволеним тому рівню обслуговування, який я отримав безкоштовно. Страхових випадків слава богу не трапилося, тому як спрацював би страховик та його асістанс не відчув, але документальним оформленням страхового поліса, як брокер дуже не задоволений.
12. Чи зустрічали ви якихось знаменитостей в аеропорту чи під час подорожі?
Так у аеропорту Бориспіль зустрівся з співачкою Анастасією Стоцькою. Зустріч пройшла у теплій, дружній обстановці. Під час подорожі зустрічався з фараонами Рамзесом II (мумія) та Тутанхомоном (мумія у гробниці). Зустрічі також пройшли у теплій (+28 С), дружній багатолюдній обстановці.
13. Чи зустрічались ви в Єгипті з нашими іноземними колегами?
Ні, не поталанило, але у Каїрі бачив офіс "AIG - Egypt".
14. Яку страхову компанію Вам обрали? Чи страхували ви від себе окремо додаткові ризики? Яку компанію обрали мені безкоштовно не пам'ятаю, бо вона з новеньких, а додаткові ризики не страхував.

15. Ваша подорож випала на стихії в Азії (Таїланд) чи не виникало бажання виграти поїздку до Таїланду чи Індонезії та бути присутнім в центрі подій як учаснику страхового ринку?
Трохи з'ясую термін моєї подорожи до Єгипту вона почалася 18 грудня, а закінчилася 25 грудня, цунамі відбулося 26 грудня, тобто я не вгадав. Бажання виграти поїздку до Таїланду чи Індонезії завжди маю, щодо того чи бути присутнім в центрі подій, як учаснику страхового ринку може і добре, як би я був аварійним комісаром, але я страховий брокер...

16. Як зміниться, на Ваш погляд, ринок посередницьких послуг в Україні у 2005 році?
Маю впевненість лише у тому що він зміниться, але як, залежить від нас та від тих, від кого залежить наша подальша доля.